Поради адвоката: Розлучення під час ЕКЗ. Кому належать заморожені ембріони?
Процедура екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) – це шлях, сповнений надії. Це спільна мрія пари про дитину, в яку вкладено величезну кількість емоційних, фізичних та фінансових ресурсів. Але що відбувається, коли цей шлях, який мав об'єднати, раптом переривається розлученням? ❤️🩹 Крім стандартних питань про поділ квартири та машини, перед колишнім подружжям постає набагато складніше, майже філософське питання: що робити з кріоконсервованими (замороженими) ембріонами? Чия це "власність"? Хто має право вирішувати їхню долю? Чи може один з партнерів використати їх для народження дитини без згоди іншого? Це територія, де українське законодавство ще не дає чітких відповідей, а судова практика лише починає формуватися. Як адвокати, ми пояснимо, якими принципами керуються юристи та суди у цих надскладних справах.
Ембріон – не річ і не людина. Що це з точки зору закону?
Головна проблема полягає у тому, що кріоконсервований ембріон не вписується у звичні юридичні категорії. ⚖️
- Це не "спільне майно подружжя". Цивільний кодекс розглядає майно як речі, гроші, цінні папери. Ембріон, який є потенційним людським життям, не може бути "поділений" як автомобіль – по половині кожному.
- Це не "дитина". З точки зору закону, ембріон ще не є суб'єктом права. Він не має прав та обов'язків. Тому норми Сімейного кодексу про визначення місця проживання дитини тут не застосовуються.
Юристи визначають кріоконсервований ембріон як "об'єкт особливого роду" або "репродуктивний матеріал", правовий режим якого є унікальним. І оскільки закон прямо не регулює це питання, вирішальну роль починає відігравати документ, про який багато хто забуває у вирі емоцій.
Ваш головний документ – Договір з репродуктивною клінікою
Перше, що ви маєте зробити, – це знайти та уважно, слово в слово, перечитати ваш договір з клінікою, де проводилася процедура ЕКЗ та де зберігаються ембріони. ✍️ Саме цей договір є тим "законом", який ви самі для себе встановили, коли починали цей шлях. Сучасні репродуктивні клініки, намагаючись убезпечити себе від майбутніх спорів, зазвичай включають у договір пункти, що регулюють долю ембріонів у разі непередбачуваних обставин.
Які варіанти може передбачати ваш договір:
- Варіант 1 (найпоширеніший): Подальша доля ембріонів вирішується лише за спільною згодою обох партнерів. Це означає, що жоден з вас не може прийняти рішення одноосібно. Якщо один хоче використати ембріони, а інший – проти, виникає юридичний глухий кут. Без згоди іншого партнера клініка не має права проводити перенесення ембріона.
- Варіант 2: Пріоритетне право одного з партнерів. Іноді в договорі може бути прописано, що у разі розлучення право розпоряджатися ембріонами переходить до одного з подружжя (найчастіше – до жінки, яка надала яйцеклітини).
- Варіант 3: Донорство. Договір може передбачати, що у разі розлучення та відсутності згоди, ембріони передаються у донорський банк клініки для використання іншими парами.
- Варіант 4: Утилізація. Найбільш радикальний варіант, який також може бути прописаний: у разі розлучення ембріони підлягають утилізації.
Таким чином, ваш договір – це ваша дорожня карта. І суд у першу чергу буде аналізувати саме його умови.
Якщо договір мовчить: битва прав у суді
А що робити, якщо в договорі немає чіткої відповіді, або він складений недбало? У такому випадку спір вирішується виключно в судовому порядку. І це одна з найскладніших категорій справ, оскільки єдиної судової практики в Україні ще не існує. 🏛️
Суд опиняється перед необхідністю збалансувати два фундаментальні, але протилежні права:
- Право одного з партнерів стати біологічним батьком/матір'ю. 👶 Це право на продовження роду, на створення сім'ї. Особливо гостро воно постає, якщо для одного з партнерів ці ембріони – остання можливість мати біологічно рідну дитину.
- Право іншого з партнерів НЕ ставати батьком/матір'ю. 🙅♀️ Це право не мати дитину проти своєї волі, особливо з людиною, з якою вже немає сімейних стосунків. Адже народження дитини покладає на біологічного батька/матір юридичні обов'язки (аліменти, виховання) на наступні 18 років.
Міжнародна практика у таких спорах є неоднозначною, але частіше схиляється на бік другого права. Суди багатьох країн виходять з позиції, що не можна примусити людину стати батьком/матір'ю проти її волі (так званий "принцип заборони примусової прокреації").
Чому в такій справі неможливо обійтися без адвоката?
Спір про долю кріоконсервованих ембріонів – це не той випадок, де можна покладатися на емоції чи загальні уявлення про справедливість. Це складна юридична битва, яка вимагає глибокого аналізу та нестандартних підходів. 🤝
Кваліфікований адвокат у такій справі – це ваш єдиний провідник. Він:
- Проведе детальний юридичний аналіз вашого договору з клінікою та визначить ваші сильні та слабкі сторони.
- Проведе переговори з колишнім партнером та його представниками, щоб спробувати знайти досудове рішення, яке влаштує обидві сторони.
- Вивчить актуальну українську та міжнародну судову практику у подібних справах.
- Вибудує унікальну правову позицію для захисту ваших інтересів у суді, спираючись на норми цивільного, сімейного права та права людини.
- Професійно представить ваші інтереси в суді, захистивши вас від зайвого емоційного навантаження.
Якщо ви опинилися в цій неймовірно складній та болючій ситуації, не залишайтеся з проблемою наодинці. Вам потрібна професійна та делікатна юридична допомога. Наші адвокати готові надати вам консультацію та підтримку. Більше інформації ви можете знайти на нашому сайті platinum-lawyer.com.
Це рішення, яке визначить майбутнє. І приймати його потрібно з максимальною юридичною підтримкою. 🌟
