Що робити, якщо один із подружжя не дає згоду на розлучення? Юридичний вихід є!

Рішення про розірвання шлюбу рідко буває легким, але ситуація значно ускладнюється, коли один із подружжя категорично відмовляється давати згоду на розлучення. Це може бути викликано різними причинами: емоційною прив'язаністю, фінансовими міркуваннями, надією на примирення або просто бажанням ускладнити життя іншій стороні. Однак, важливо знати, що в українському законодавстві відсутність згоди одного з подружжя не є непереборною перешкодою для розірвання шлюбу. Право на припинення шлюбних відносин, якщо вони фактично вичерпали себе, гарантоване. У цій статті ми детально розглянемо, як діяти в такій ситуації, які правові механізми існують та як захистити свої інтереси.

Право на розлучення: чи може відмова одного з подружжя заблокувати процес?

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Аналогічно, ніхто не може бути примушений залишатися у шлюбі проти своєї волі, якщо подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам, інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей.

Таким чином, відсутність згоди одного з подружжя на розлучення не означає, що шлюб не може бути розірваний. Це лише впливає на процедуру розірвання шлюбу – вона буде відбуватися виключно в судовому порядку.

Якщо один із подружжя не дає згоди, розлучення через органи ДРАЦС (шляхом подання спільної заяви) стає неможливим, навіть якщо у подружжя немає спільних неповнолітніх дітей.

Судовий порядок розірвання шлюбу за відсутності згоди: основні кроки

Якщо ваш чоловік або дружина не погоджується на розлучення, єдиним шляхом є звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Процедура включає такі етапи:

1. Підготовка та подання позовної заяви:

Позовна заява – це офіційний документ, який ініціює судовий процес. Вона має бути складена відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ) і містити:

• Найменування суду, до якого подається заява.
• ПІБ позивача (того, хто подає на розлучення) та відповідача (того, хто не дає згоди), їх місце проживання, поштові індекси, засоби зв'язку.
• Обґрунтування причин розірвання шлюбу: Це дуже важливий пункт. Оскільки відповідач не дає згоди, позивачу необхідно довести суду, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам або інтересам дітей. Причинами можуть бути:
  • Фактичне припинення шлюбних відносин (непроживання разом протягом певного часу, відсутність спільного бюджету, інтимних стосунків).
  • Різні погляди на життя, несумісність характерів.
  • Зловживання алкоголем або наркотиками одним із подружжя.
  • Насильство в сім'ї (фізичне, психологічне, економічне).
  • Подружня невірність.
  • Відсутність взаєморозуміння, поваги, підтримки.
• Інформація про наявність спільних неповнолітніх дітей (ПІБ, дата народження).
• Вимога про розірвання шлюбу.
• (За бажанням) Вимоги щодо вирішення супутніх питань: стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей, поділ майна (хоча ці питання можуть розглядатися і окремими позовами).
• Перелік документів, що додаються до заяви.
• Дата та підпис позивача.

2. Збір необхідних документів:

До позовної заяви додаються:

• Копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів для відповідача.
• Копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача.
• Оригінал свідоцтва про шлюб. Якщо оригінал у відповідача або втрачений, потрібно отримати дублікат в органах ДРАЦС.
• Копії свідоцтв про народження спільних неповнолітніх дітей (якщо є).
• Квитанція про сплату судового збору.
• Докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві (наприклад, довідка про склад сім'ї, свідчення свідків, докази окремого проживання, медичні довідки у випадку насильства тощо).

3. Визначення підсудності та подання позову:

Позов про розірвання шлюбу подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Однак, є винятки (наприклад, якщо з позивачем проживають неповнолітні діти, позов можна подати за місцем проживання позивача).

4. Судовий розгляд справи:

Після відкриття провадження у справі суд призначає судове засідання. Відповідач має право подати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення.

Що відбувається, якщо відповідач не дає згоди та заперечує проти розлучення?

• Суд з'ясовує дійсні причини розбрату між подружжям, взаємини та обставини їхнього життя.
• Суд може надати строк для примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Строк для примирення зазвичай встановлюється в межах шести місяців. Якщо після закінчення цього строку примирення не відбулося, і позивач наполягає на розлученні, суд розглядає справу по суті.
• Позивач повинен довести, що подальше збереження шлюбу є неможливим. Це можуть бути свідчення свідків, письмові докази, що підтверджують фактичне припинення шлюбних відносин, неможливість спільного проживання тощо.
• Відповідач має право наводити свої аргументи проти розлучення, намагатися переконати суд у можливості збереження сім'ї.

Якщо суд дійде висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, він ухвалює рішення про розірвання шлюбу (стаття 112 СКУ).

5. Отримання рішення суду:

Рішення суду про розірвання шлюбу набирає законної сили через 30 днів після його проголошення, якщо не було подано апеляційну скаргу. Після набрання рішенням законної сили шлюб вважається розірваним.

Особливості, якщо є спільні неповнолітні діти

Наявність спільних неповнолітніх дітей автоматично означає, що розлучення можливе лише через суд. Навіть якщо обоє з подружжя згодні на розлучення, але є діти, справа розглядається судом. Якщо ж один із подружжя не дає згоди, то суд, окрім питання розірвання шлюбу, зобов'язаний врахувати інтереси дітей. Часто одночасно з позовом про розлучення подаються вимоги щодо:

• Визначення місця проживання дітей.
• Стягнення аліментів на утримання дітей.
• Визначення порядку участі у вихованні того з батьків, хто проживатиме окремо.

Суд приділяє особливу увагу захисту прав та інтересів дітей при розлученні батьків.

Чому допомога адвоката є критично важливою?

Ситуація, коли один із подружжя не дає згоди на розлучення, є однією з найскладніших у практиці сімейних спорів. Вона вимагає не лише юридичної грамотності, а й психологічної стійкості та вміння правильно вибудувати стратегію захисту.

Досвідчений сімейний адвокат допоможе вам:

• Провести переговори з іншою стороною: Іноді професійний посередник може допомогти знайти компроміс та уникнути тривалого судового процесу.
• Правильно скласти позовну заяву: Чітко обґрунтувати причини розлучення та сформулювати вимоги.
• Зібрати необхідну доказову базу: Підтвердити неможливість подальшого збереження шлюбу.
• Захистити ваші інтереси в суді: Відстоювати вашу позицію, спростовувати аргументи відповідача, заявляти клопотання.
• Мінімізувати ваш емоційний стрес: Адвокат візьме на себе основне спілкування з судом та іншою стороною.
• Пройти процедуру надання строку для примирення: Якщо суд призначить такий строк, адвокат допоможе правильно діяти в цей період.
• Захистити права та інтереси ваших дітей: При вирішенні питань щодо їхнього місця проживання, утримання та виховання.
• Прискорити процес розлучення, наскільки це можливо в рамках закону.

Звернення до кваліфікованого юриста може стати вирішальним фактором для успішного завершення справи. Наприклад, адвокати з юридичної компанії platinum-lawyer.com мають значний досвід у веденні справ про розірвання шлюбу, в тому числі за відсутності згоди одного з подружжя. Вони можуть надати професійну консультацію, розробити індивідуальну стратегію та забезпечити повний юридичний супровід справи. Це один із шляхів, як отримати бажаний результат з мінімальними емоційними та часовими затратами, навіть у такій складній ситуації.

Що не варто робити, якщо партнер не дає згоди на розлучення?

• Панікувати або впадати у відчай: Пам'ятайте, що закон на вашому боці, якщо ви дійсно бажаєте розлучитися.
• Йти на відкритий конфлікт або погрожувати: Це може лише ускладнити ситуацію та затягнути процес.
• Намагатися "купити" згоду: Це може бути розцінено як тиск.
• Затягувати зі зверненням до суду, сподіваючись, що партнер передумає, якщо ви твердо вирішили розлучитися.

Висновок

Відсутність згоди одного з подружжя на розлучення не є непереборною перешкодою для припинення шлюбу в Україні. Судовий порядок дозволяє розірвати шлюб навіть за наявності заперечень іншої сторони, якщо буде доведено, що подальше спільне життя та збереження сім'ї є неможливим. Ключ до успіху в такій ситуації – це ретельна підготовка, збір доказів, юридично грамотне обґрунтування своєї позиції та, що дуже важливо, професійна правова підтримка. Не дозволяйте небажанню іншої сторони тримати вас у шлюбі, який себе вичерпав. Ви маєте право на щасливе життя.