Розлучення з військовослужбовцем під час воєнного стану: особливості процедури та захист прав

Воєнний стан, запроваджений в Україні, кардинально змінив життя мільйонів людей, вплинувши на всі його сфери, включаючи сімейні відносини. Питання розірвання шлюбу, коли один із подружжя є військовослужбовцем, який захищає країну, набуває особливої гостроти та породжує чимало запитань. Чи можливе розлучення в таких умовах? Які особливості процедури? Як захистити свої права та права дітей? У цій статті ми детально розглянемо юридичні аспекти розлучення з військовослужбовцем під час воєнного стану, можливі виклики та шляхи їх подолання.

Чи дозволено розлучатися під час воєнного стану, якщо чоловік/дружина – військовий?

Однозначна відповідь – так. Українське законодавство не встановлює жодних прямих заборон на розірвання шлюбу в період дії воєнного стану, навіть якщо один із подружжя є військовослужбовцем. Суди продовжують здійснювати правосуддя, а органи ДРАЦС – реєструвати акти цивільного стану, включаючи розірвання шлюбу. Проте, сам процес може мати певні ускладнення та особливості, зумовлені специфікою служби військового та загальною ситуацією в країні.

Право на розірвання шлюбу гарантоване Конституцією України та Сімейним кодексом України. Воєнний стан може впливати на процедурні моменти, але не на саме право припинити шлюбні відносини.

Ключові особливості розлучення з військовослужбовцем в умовах воєнного стану:

Процес розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану має низку специфічних рис, які важливо враховувати:

1. Визначення підсудності справи:

Традиційно позов про розірвання шлюбу подається до суду за місцем зареєстрованого проживання відповідача. Однак, якщо відповідач – військовослужбовець, його місцезнаходження може бути невідомим, він може перебувати в зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованій території. У таких випадках:

• Позов може бути поданий за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
• Якщо з позивачем проживають малолітні або неповнолітні діти, або якщо позивач за станом здоров'я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідача, позов може бути поданий за місцем проживання позивача.
• Законодавство передбачає можливість подання позову за місцем знаходження майна відповідача.
• У деяких випадках, особливо якщо територія, де мав би розглядатися спір, тимчасово окупована або там ведуться активні бойові дії, підсудність справ може бути змінена розпорядженням Голови Верховного Суду.

2. Повідомлення військовослужбовця про судовий процес:

Забезпечення належного повідомлення військовослужбовця про дату та час судових засідань є важливим процесуальним моментом. В умовах воєнного стану це може бути ускладнено через:

• Часті переміщення військовослужбовця.
• Обмежений доступ до засобів зв'язку.
• Специфіку роботи пошти та кур'єрських служб у певних регіонах.

Суди можуть надсилати повістки та судові документи на адресу військової частини, де проходить службу відповідач, або через його командування. Однак, це може збільшити терміни розгляду справи.

3. Участь військовослужбовця в судових засіданнях:

Очевидно, що військовослужбовець, який виконує бойові завдання, не завжди може особисто бути присутнім у суді. Законодавство передбачає кілька варіантів для забезпечення його права на участь у справі:

• Представництво інтересів адвокатом: Найбільш ефективний спосіб. Військовослужбовець може укласти договір з адвокатом та надати йому довіреність на представництво своїх інтересів. Адвокат зможе брати участь у засіданнях, подавати документи, висловлювати позицію, навіть якщо сам військовий перебуває далеко.
• Участь у режимі відеоконференції: Якщо є технічна можливість у місці перебування військовослужбовця та в суді, він може брати участь у засіданні онлайн через спеціалізовані системи (наприклад, "EasyCon"). Для цього необхідно подати відповідне клопотання.
• Подання письмових заяв та пояснень: Військовослужбовець може викласти свою позицію письмово та надіслати її до суду.
• Заява про розгляд справи за його відсутності: Якщо військовий не заперечує проти розлучення або довіряє своєму представнику, він може подати заяву про розгляд справи без його участі.

4. Отримання згоди на розлучення:

Якщо розлучення відбувається за взаємною згодою через ДРАЦС (за відсутності неповнолітніх дітей), військовослужбовець може подати свою частину заяви, нотаріально засвідчену, або заяву через представника. Також він може заздалегідь подати заяву про реєстрацію розлучення за його відсутності.

У судовому порядку, якщо військовий згоден на розлучення, він може подати відповідну заяву до суду або його адвокат може повідомити про це суд, що прискорить розгляд справи.

5. Вирішення питань щодо дітей та майна:

Навіть в умовах воєнного стану, при розлученні необхідно вирішувати питання щодо:

• Визначення місця проживання спільних неповнолітніх дітей.
• Порядку участі у вихованні того з батьків, хто проживатиме окремо.
• Стягнення аліментів на утримання дітей (а в деяких випадках і на утримання одного з подружжя). Аліменти з військовослужбовців стягуються з усіх видів грошового забезпечення, включаючи додаткові винагороди під час воєнного стану.
• Поділу спільно нажитого майна. Тут можуть виникати особливості, пов'язані з майном, набутим за час служби (наприклад, житло, отримане від держави).

Ці питання також можуть вирішуватися дистанційно за участю адвокатів або через відеоконференцзв'язок.

6. Можливі строки розгляду справи:

Через об'єктивні труднощі з повідомленням військовослужбовця, отриманням від нього документів або забезпеченням його участі, строки розгляду справи про розлучення можуть бути довшими, ніж у мирний час. Суди можуть відкладати засідання, надаючи час для належного повідомлення або підготовки.

Права військовослужбовця та іншого з подружжя при розлученні

Важливо пам'ятати, що обидва з подружжя мають рівні права при розірванні шлюбу, незалежно від того, чи є один із них військовослужбовцем:

• Право на розірвання шлюбу.
• Право на участь у судових засіданнях (особисто, через представника, дистанційно).
• Право бути належним чином повідомленим про судовий процес.
• Право подавати докази, заявляти клопотання.
• Право на справедливий розподіл спільного майна.
• Права щодо дітей (на виховання, спілкування, утримання).

Той факт, що один із подружжя є військовослужбовцем і захищає країну, не позбавляє іншого з подружжя права на розлучення, якщо шлюбні відносини фактично припинені і їх збереження неможливе. Водночас, суд враховує обставини служби військового при визначенні процедурних моментів.

Як діяти та куди звертатися?

1. Спробуйте домовитися: Якщо це можливо, обговоріть умови розлучення з чоловіком/дружиною. Навіть якщо він/вона на службі, зв'язок може бути через телефон, месенджери. Досягнення згоди значно спростить процес.
2. Зверніться за юридичною консультацією: Адвокат, що спеціалізується на сімейному праві, допоможе розібратися у вашій конкретній ситуації, оцінити перспективи та розробити план дій.
   В умовах, коли один із подружжя є військовослужбовцем, а країна перебуває у стані війни, юридична підтримка стає особливо важливою. Наприклад, фахівці з юридичної компанії platinum-lawyer.com мають досвід ведення справ про розлучення за участю військовослужбовців, у тому числі в умовах воєнного стану. Звернення до таких професіоналів може бути одним із ефективних шляхів для захисту ваших прав та отримання кваліфікованого супроводу на всіх етапах процесу, мінімізуючи вашу особисту участь та стрес.
3. Підготуйте необхідні документи: Свідоцтво про шлюб, копії паспортів, ідентифікаційних кодів, свідоцтв про народження дітей. Адвокат допоможе визначити повний перелік.
4. Визначте спосіб розлучення: Через ДРАЦС (якщо немає дітей та є згода) або через суд.
5. Подайте заяву/позов: З дотриманням правил підсудності.
6. Будьте готові до можливих затримок: Процес може тривати довше, ніж зазвичай. Терпіння та співпраця з судом та адвокатом допоможуть.

Висновок: розлучення з військовим під час війни – це реально

Розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану, хоч і має свої особливості та потенційні складнощі, є цілком можливим. Українське законодавство та судова практика адаптуються до нових реалій, надаючи інструменти для захисту прав усіх сторін, включаючи можливість дистанційної участі та представництва інтересів адвокатом. Головне – діяти виважено, юридично грамотно та завжди ставити в пріоритет інтереси дітей, якщо вони є. Звернення за професійною правовою допомогою допоможе пройти цей непростий шлях з найменшими втратами часу та емоційних сил, забезпечивши належний захист ваших прав.