Для багатьох українців вінчання – це не просто гарний обряд, а глибоко духовний акт, справжнє таїнство, яке скріплює союз двох людей перед Богом. Часто саме церковний шлюб сприймається як "справжній", а державна реєстрація – як формальність. Але яку юридичну силу має такий шлюб та, відповідно, церковне розлучення? Чи захищає вінчання ваші майнові права?
Розмежування цих понять є критично важливим, адже плутанина між релігійними нормами та державним законодавством може мати вкрай негативні наслідки.
Юридичний статус церковного шлюбу (вінчання)
Давайте одразу розставимо всі крапки над "і": з точки зору українського законодавства, церковний шлюб (вінчання) сам по собі не має жодної юридичної сили. Він не створює прав та обов'язків подружжя, які передбачені Сімейним кодексом України.
Єдиний шлюб, який визнається державою, – це шлюб, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Саме з моменту державної реєстрації у вас виникають:
- Режим спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу.
- Право на спадкування один після одного в першу чергу.
- Право на утримання (аліменти) у разі непрацездатності.
- Інші права та обов'язки, встановлені законом.
"Церковне розлучення" (розвінчання): що це з точки зору закону?
Аналогічна ситуація і з так званим "церковним розлученням". Процедура анулювання церковного шлюбу, яку іноді називають "розвінчанням", є виключно внутрішньою справою конкретної релігійної конфесії. Вона дозволяє людині, з точки зору церкви, укласти новий церковний шлюб.
Важливо знати: Отримання дозволу на розвінчання не має жодного юридичного значення. Воно не припиняє ваш офіційно зареєстрований шлюб. Якщо ви повінчані та розписані, для держави ви залишаєтесь подружжям, доки не розірвете шлюб через РАЦС або суд.
Правильна послідовність: спочатку закон, потім – традиція
Законодавство і навіть правила більшості церков в Україні передбачають чітку послідовність дій:
- Подружжя реєструє шлюб в органі РАЦС та отримує свідоцтво про шлюб.
- Лише після цього, маючи на руках державний документ, пара може звертатися до церкви для проведення обряду вінчання.
Багато священників прямо вимагають пред'явити свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу перед тим, як проводити обряд.
А що, якщо ми лише повінчалися, але не розписалися?
З точки зору закону, ви не є подружжям. Ви проживаєте у так званих "фактичних шлюбних відносинах" або "цивільному шлюбі". У разі розриву таких стосунків вам не потрібно розлучення, адже шлюбу юридично не було. Проте, якщо за цей час ви набули спільне майно, його поділ буде значно складнішим. Вам доведеться в суді доводити факт спільного проживання, ведення господарства та придбання майна за спільні кошти.
Навіщо в цих питаннях допомога юриста?
Плутанина між релігійними та юридичними нормами може дорого коштувати, особливо коли йдеться про майно та спадщину. Досвідчений юрист допоможе вам:
- Чітко роз'яснити ваш реальний юридичний статус та ваші права.
- Допомогти з офіційним розірванням шлюбу в суді, якщо він був зареєстрований державою.
- Захистити ваші майнові права у випадку, якщо ви проживали у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації, але з вінчанням.
- Проконсультувати щодо правильного порядку дій, щоб уникнути юридичних проблем у майбутньому.
Пам'ятайте, що духовний союз і юридичний договір – це дві різні сфери. Для захисту ваших прав у матеріальному світі завжди покладайтеся на закон. Для отримання консультації ви можете звернутися до фахівців на нашому сайті: https://platinum-lawyer.com
