Спільна сумісна власність: Як довести свої права на майно?

Питання власності на майно є одним із ключових у цивільних правовідносинах, особливо коли йдеться про майно, набуте кількома особами. Однією з форм такої власності є спільна сумісна власність, яка найчастіше виникає у подружжя під час шлюбу, але може існувати і в інших випадках, передбачених законом або договором. Встановлення факту належності майна на праві спільної сумісної власності має вирішальне значення при його поділі (наприклад, у разі розлучення, припинення спільної діяльності), спадкуванні або захисті від претензій третіх осіб. Однак, довести, що певне майно є саме спільною сумісною власністю, а не особистою власністю однієї з осіб, не завжди просто. Це вимагає розуміння правових норм, збору відповідних доказів та, часто, звернення до суду. У цій статті ми детально розглянемо, що таке спільна сумісна власність, коли вона виникає, які ознаки їй притаманні, та як ефективно довести свої права на таке майно.

Що таке спільна сумісна власність?

Спільна сумісна власність – це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (стаття 368 Цивільного кодексу України).

Ключові характеристики спільної сумісної власності:

• Невизначеність часток: Частки співвласників не є визначеними заздалегідь. Вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлено законом, договором або рішенням суду. Частки визначаються лише при поділі майна або виділі частки одного зі співвласників.
• Спільне володіння, користування та розпорядження: Співвласники здійснюють ці правомочності спільно, за взаємною згодою. Для розпорядження майном (наприклад, продажу) зазвичай потрібна згода всіх співвласників.
• Виникає на підставах, встановлених законом або договором.

Найпоширенішим випадком виникнення спільної сумісної власності є набуття майна подружжям під час шлюбу.

Спільна сумісна власність подружжя: Презумпція спільності

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (СКУ), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Це так звана презумпція спільності майна подружжя.

Що це означає на практиці?

• Якщо майно придбане під час зареєстрованого шлюбу, воно автоматично вважається спільним, навіть якщо воно зареєстроване на ім'я лише одного з подружжя.
• При поділі такого майна частки подружжя вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором, або якщо суд не відступить від принципу рівності часток з урахуванням інтересів дітей чи інших істотних обставин.

Однак, ця презумпція може бути спростована.

Майно, яке НЕ є спільною сумісною власністю подружжя (особиста приватна власність)

Важливо розуміти, що не все майно, набуте під час шлюбу, є спільним. Стаття 57 СКУ визначає перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка:

• Майно, набуте нею/ним до шлюбу.
• Майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
• Майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто (наприклад, за кошти, отримані від продажу дошлюбного майна, спадщини, подарунка).
• Житло, набуте нею/ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
• Земельна ділянка, набута нею/ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її/його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
• Речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
• Премії, нагороди, які вона/він одержали за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню).
• Кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй/йому належала, а також як відшкодування завданої їй/йому моральної шкоди.
• Страхові суми, одержані нею/ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були її/його особистою приватною власністю.

Якщо виникає спір, саме на ту сторону, яка стверджує, що майно є її особистою власністю, покладається обов'язок довести це.

Спільна сумісна власність осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу ("цивільний шлюб")

Як зазначалося раніше, стаття 74 СКУ поширює режим спільної сумісної власності і на майно, набуте чоловіком та жінкою за час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Однак, тут презумпція спільності не діє автоматично. Для визнання майна спільною сумісною власністю необхідно довести в суді:

• Факт проживання однією сім'єю.
• Факт ведення спільного господарства.
• Факт набуття майна за спільні кошти або спільною працею саме під час такого спільного проживання.

Це значно ускладнює процес доведення порівняно із зареєстрованим шлюбом.

Як довести, що майно є спільною сумісною власністю? Ключові докази

Доведення факту належності майна на праві спільної сумісної власності вимагає ретельного збору та подання до суду відповідних доказів. Характер доказів залежить від того, чи йдеться про зареєстрований шлюб, чи про фактичні шлюбні відносини.

Докази для подружжя у зареєстрованому шлюбі:

Тут діє презумпція спільності, тому основне завдання – підтвердити, що майно було набуте саме під час шлюбу.

• Свідоцтво про шлюб: Підтверджує факт перебування у шлюбі.
• Правовстановлюючі документи на майно (договори купівлі-продажу, дарування (якщо дарувалося обом), свідоцтва про право власності, технічні паспорти), в яких зазначена дата набуття майна. Якщо дата набуття припадає на період шлюбу, це є вагомим доказом.
• Документи, що підтверджують джерело походження коштів на придбання майна:
  • Довідки про доходи обох подружжя за період шлюбу.
  • Банківські виписки зі спільних рахунків або рахунків, з яких здійснювалася оплата.
  • Договори позики, якщо майно купувалося в кредит під час шлюбу (борг за таким кредитом також може бути спільним).
• Показання свідків, які можуть підтвердити факт спільного придбання та користування майном.

Якщо інша сторона стверджує, що майно є її особистою власністю, вона повинна спростувати презумпцію спільності, надавши докази, перелічені у статті 57 СКУ (наприклад, договір дарування на її ім'я, докази придбання за особисті кошти).

Докази для осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу:

Тут завдання складніше, оскільки потрібно довести не лише спільне набуття майна, але й сам факт проживання однією сім'єю.

• Докази факту проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства:
  • Показання свідків (сусідів, друзів, родичів).
  • Довідки про реєстрацію місця проживання (якщо проживали разом).
  • Договори оренди житла, укладені на ім'я обох або одного, але з відома та за участю іншого.
  • Спільні фотографії, відеозаписи, листування.
  • Документи про спільні подорожі, відпочинок.
  • Свідоцтва про народження спільних дітей.
  • Докази ведення спільного бюджету (спільні банківські рахунки, спільні витрати на продукти, комунальні послуги, ремонт).
• Докази спільного набуття майна:
  • Договори на придбання майна, укладені під час спільного проживання.
  • Докази спільного внесення коштів на придбання майна (наприклад, якщо обоє вказані як покупці, або є докази передачі коштів одним іншому саме на цю мету).
  • Докази спільної праці, спрямованої на створення або поліпшення майна.
  • Показання свідків про обставини придбання майна.

Важливо: Якщо майно зареєстроване лише на одну особу, потрібно довести не лише факт спільного проживання, а й те, що інша особа своєю працею та/або коштами брала участь у набутті цього майна, і що існувала домовленість про створення спільної власності.

Роль адвоката у доведенні факту спільної сумісної власності

Справи про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ можуть бути надзвичайно складними, особливо якщо йдеться про фактичні шлюбні відносини або якщо інша сторона заперечує спільність майна. Збір належної доказової бази, правильне формулювання позовних вимог та ефективне представництво інтересів у суді вимагають глибоких юридичних знань та практичного досвіду.

Кваліфікований адвокат, що спеціалізується на сімейних та майнових спорах, такий як фахівці з компанії platinum-lawyer.com, може надати неоціненну допомогу:

• Юридична консультація та аналіз ситуації: Адвокат допоможе оцінити ваші шанси на визнання майна спільним, визначить, які докази необхідні.
• Збір доказової бази: Допомога у витребуванні документів (через адвокатські запити), пошуку свідків, підготовці доказів, що підтверджують спільне проживання, ведення господарства та набуття майна.
• Підготовка позовної заяви: Професійне складання позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю (якщо потрібно), визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ.
• Представництво інтересів у суді: Ефективний захист вашої позиції на всіх стадіях судового процесу, участь у допиті свідків, поданні клопотань.
• Сприяння мирному врегулюванню спору: Участь у переговорах та допомога в укладенні договору про поділ майна, якщо це можливо.
• Захист від необґрунтованих претензій з боку іншої сторони.

Звернення до адвокатів platinum-lawyer.com значно підвищує ваші шанси на успішне доведення факту спільної сумісної власності та справедливий поділ майна, мінімізуючи при цьому ваш час, зусилля та емоційне навантаження.

Важливі нюанси, які варто пам'ятати

• Документуйте все: Зберігайте чеки, квитанції, договори, листування, фотографії, що можуть підтвердити спільне життя та спільні витрати.
• Свідки: Заздалегідь подумайте, хто може підтвердити ваші слова в суді.
• Не зволікайте: Якщо виник спір, своєчасне звернення за юридичною допомогою збільшує шанси на успіх. Пам'ятайте про строки позовної давності.

Висновок: Доведення спільної власності – шлях до захисту ваших прав

Встановлення факту належності майна на праві спільної сумісної власності є ключовим кроком для його справедливого поділу та захисту ваших майнових інтересів. Якщо для зареєстрованого шлюбу діє презумпція спільності, то у випадку фактичних шлюбних відносин цей факт потрібно ретельно доводити. Збір переконливих доказів, чітке розуміння своїх прав та, за потреби, професійна юридична підтримка є запорукою успішного вирішення таких справ. Якщо ви зіткнулися з необхідністю довести, що майно є спільною сумісною власністю, або ваші права на таке майно оспорюються, кваліфіковані адвокати компанії platinum-lawyer.com готові надати вам повний спектр юридичних послуг та допомогти захистити ваші законні інтереси.