Усиновлення дитини дружини/чоловіка від попереднього шлюбу: детальний покроковий план

Створення нової, міцної сім'ї – це завжди радісна подія, особливо коли вона об'єднує людей, які вже мають дітей від попередніх стосунків. У таких випадках часто виникає бажання не просто стати вітчимом чи мачухою, а й юридично закріпити свої стосунки з дитиною, надавши їй усі права та обов'язки рідної. Саме для цього існує процедура усиновлення дитини одного з подружжя іншим. Це важливий крок, який не лише формалізує родинні зв'язки, але й забезпечує дитині додатковий захист та стабільність. Розглянемо детально, як відбувається цей процес в Україні.

Що таке усиновлення дитини одним із подружжя?

Усиновлення дитини одним із подружжя, коли інший з подружжя є її біологічним батьком або матір'ю, – це юридична процедура, в результаті якої вітчим або мачуха набувають щодо дитини таких самих прав та обов'язків, як і біологічні батьки. Дитина, в свою чергу, набуває прав рідної дитини усиновлювача (право на спадкування, утримання тощо).

Важливо розуміти, що таке усиновлення призводить до припинення прав та обов'язків іншого біологічного батька/матері дитини (того, хто не є чоловіком/дружиною усиновлювача), якщо він/вона живий та не позбавлений батьківських прав. Саме тому його згода є ключовим елементом процедури, за винятком певних, встановлених законом, випадків.

Чому варто розглянути усиновлення дитини партнера?

Рішення про усиновлення дитини дружини/чоловіка є глибоко особистим, але воно має низку значущих переваг:

• Юридичний захист та стабільність для дитини: Усиновлювач отримує повні батьківські права, включаючи право приймати рішення щодо освіти, медичного обслуговування, виховання дитини. У разі смерті біологічного батька/матері, який є чоловіком/дружиною усиновлювача, дитина залишається під опікою усиновлювача.
• Спадкові права: Усиновлена дитина стає спадкоємцем першої черги для усиновлювача, так само як і його біологічні діти.
• Можливість зміни прізвища та по батькові дитини: За бажанням усиновлювача та згоди дитини (якщо вона досягла відповідного віку) можна змінити її прізвище на прізвище усиновлювача та по батькові.
• Психологічний комфорт та почуття єдності сім'ї: Для багатьох дітей та дорослих юридичне оформлення стосунків стає важливим символом повноцінної родини.
• Спрощення подорожей та інших формальностей: Наявність юридичного статусу батька/матері полегшує виїзд з дитиною за кордон, оформлення документів тощо.

Покроковий план усиновлення дитини дружини/чоловіка

Процедура усиновлення дитини одним із подружжя іншим є досить чітко регламентованою Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Ось основні етапи:

Крок 1: Консультація та підготовка. Усвідомлення відповідальності.

Перш ніж розпочинати збір документів, важливо усвідомити всю серйозність цього кроку. Усиновлення – це не просто формальність, а прийняття на себе повноцінних батьківських обов'язків на все життя. Обговоріть це рішення з вашим чоловіком/дружиною (біологічним батьком/матір'ю дитини) та, якщо вік дитини дозволяє, поговоріть і з нею.

Крок 2: Отримання згоди біологічного батька/матері дитини (який не є вашим чоловіком/дружиною).

Це один із найважливіших етапів. Згода другого з біологічних батьків на усиновлення дитини має бути письмовою та нотаріально засвідченою. Усиновлення може відбутися без згоди цього біологічного батька/матері, якщо він/вона:

• Невідомий (у свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено зі слів матері).
• Визнаний безвісно відсутнім (за рішенням суду).
• Визнаний недієздатним (за рішенням суду).
• Позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини (за рішенням суду).
• Протягом більше ніж шести місяців без поважних причин не проживає з дитиною, не виявляє батьківської турботи та піклування, не виховує та не утримує її (цей факт встановлюється судом).

Також згода біологічного батька/матері не потрібна, якщо він/вона помер(ла) (необхідно надати свідоцтво про смерть).

Крок 3: Збір необхідних документів.

Перелік документів може дещо варіюватися залежно від конкретних обставин, але основний пакет зазвичай включає:

• Від усиновлювача (вітчима/мачухи):
  • Копія паспорта.
  • Копія ідентифікаційного коду.
  • Свідоцтво про шлюб з матір'ю/батьком дитини.
  • Довідка про доходи за останні шість місяців або копія декларації про доходи.
  • Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
  • Висновок про стан здоров'я за встановленою формою.
  • Довідка про відсутність судимості.
  • Письмова згода на усиновлення, нотаріально засвідчена (якщо усиновлювач перебуває у шлюбі, але усиновлює дитину не свого чоловіка/дружини, а іншої особи, потрібна згода другого з подружжя усиновлювача).
• Від біологічного батька/матері (чоловіка/дружини усиновлювача):
  • Копія паспорта.
  • Копія ідентифікаційного коду.
  • Письмова згода на усиновлення дитини її/його чоловіком/дружиною, нотаріально засвідчена.
• Щодо дитини:
  • Копія свідоцтва про народження дитини.
  • Висновок про стан здоров'я дитини, її фізичний та розумовий розвиток.
  • Письмова згода дитини на усиновлення, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити (зазвичай з 10 років, надається у присутності представника служби у справах дітей або нотаріуса).
  • Документи, що підтверджують обставини, за яких згода другого біологічного батька не потрібна (свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання безвісно відсутнім тощо).

Крок 4: Звернення до служби у справах дітей.

Заява про бажання усиновити дитину разом із зібраним пакетом документів подається до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Працівники служби перевіряють документи, проводять бесіду з усиновлювачем, оцінюють умови його проживання та ставлення до дитини.

Крок 5: Візит представника служби у справах дітей.

Працівник служби у справах дітей відвідує сім'ю, щоб обстежити житлово-побутові умови, поспілкуватися з дитиною (якщо її вік та розвиток це дозволяють) та іншими членами родини. Мета – переконатися, що усиновлення відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Крок 6: Отримання висновку служби у справах дітей.

На підставі поданих документів та результатів обстеження служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Цей висновок є обов'язковим документом для подання до суду.

Крок 7: Подання заяви до суду.

Із позитивним висновком служби у справах дітей та повним пакетом документів усиновлювач звертається до суду за місцем проживання дитини із заявою про усиновлення. У заяві обґрунтовується бажання усиновити дитину, вказуються відомості про дитину та усиновлювача.

Крок 8: Судовий розгляд справи.

Суд розглядає справу за участю заявника (усиновлювача), представника служби у справах дітей як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. За необхідності суд може викликати дитину (якщо вона може висловити свою думку), біологічного батька/матір дитини (чоловіка/дружину усиновлювача) та інших зацікавлених осіб. Судове засідання, як правило, є закритим для забезпечення таємниці усиновлення.

Крок 9: Отримання рішення суду та набрання ним законної сили.

Якщо суд задовольняє заяву, він виносить рішення про усиновлення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо його не було оскаржено.

Крок 10: Внесення змін до актового запису про народження дитини.

Після набрання рішенням суду законної сили, його копія подається до органу державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) за місцем зберігання актового запису про народження дитини для внесення відповідних змін (щодо батьків, прізвища, по батькові – за бажанням) та видачі нового свідоцтва про народження.

Можливі труднощі та шляхи їх вирішення

Незважаючи на чіткий алгоритм, на шляху усиновлення можуть виникнути певні складнощі:

• Відсутність згоди другого біологічного батька: Це найпоширеніша проблема. Якщо немає законних підстав для усиновлення без його згоди, доведеться шукати компроміс або, якщо є підстави (наприклад, ухилення від виховання), доводити це в судовому порядку.
• Збір документів: Процес може бути тривалим та вимагати уважності до деталей.
• Психологічний аспект: Важливо підготувати дитину до змін, особливо якщо вона вже у свідомому віці.

У таких ситуаціях важливо не опускати руки. Саме на етапі збору документів, отримання необхідних дозволів, підготовки доказової бази для суду (особливо у випадках, коли згода другого біологічного батька відсутня, але є підстави для усиновлення без неї) чи представництва інтересів у суді може знадобитися допомога кваліфікованого юриста. Звернення до фахівців, які мають досвід у справах усиновлення, наприклад, до юристів компанії platinum-lawyer.com, може суттєво полегшити процес, допомогти уникнути помилок, правильно сформулювати позовні вимоги та пришвидшити досягнення бажаного результату. Це один із варіантів, як забезпечити юридичну чистоту та спокій під час такої важливої процедури.

Висновок

Усиновлення дитини дружини або чоловіка від попереднього шлюбу – це відповідальний, але надзвичайно благородний крок, який зміцнює сім'ю та дарує дитині відчуття повної захищеності та любові. Дотримання законодавчих вимог, ретельна підготовка документів та, за потреби, своєчасне звернення за професійною правовою допомогою допоможуть пройти цей шлях максимально комфортно та досягти мети – створення по-справжньому єдиної та щасливої родини.