Хто може усиновити дитину в Україні? Ключові вимоги до майбутніх батьків

Мрія про дитячий сміх у домі, про маленькі рученята, що обіймають, та про безмежну любов, яку можна дарувати і отримувати – це те, що спонукає багатьох людей замислитися про усиновлення. Усиновлення дитини – це надзвичайно відповідальний, шляхетний та юридично значущий крок. Україна, як держава, що дбає про найкращі інтереси кожної дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлює чіткі критерії та вимоги до осіб, які бажають стати усиновлювачами. Розглянемо детально, хто ж саме має право подарувати дитині родину та які умови для цього необхідно виконати.

Загальні принципи та правова основа усиновлення в Україні

Основним нормативним актом, що регулює питання усиновлення в Україні, є Сімейний кодекс України (Глава 18). Згідно з ним, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Пріоритетом завжди є забезпечення стабільного та гармонійного розвитку дитини в сімейному оточенні.

Важливо розуміти, що держава ретельно перевіряє кожного кандидата в усиновлювачі, адже йдеться про долю дитини. Мета – не просто знайти дитині будь-яку сім'ю, а знайти таку, яка зможе забезпечити їй належне виховання, розвиток, любов та турботу.

Хто має право стати усиновлювачем: основні критерії

Згідно зі статтею 211 Сімейного кодексу України, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодше двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Також встановлено, що усиновлювач має бути старший за дитину, яку він бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

Розглянемо детальніше ключові вимоги:

• Подружжя: Усиновлювачами можуть бути подружні пари. Якщо один із подружжя усиновлює дитину іншого, процедура дещо спрощується, але основні вимоги до усиновлювача зберігаються.
• Окремі особи: Усиновити дитину може і одна особа (як чоловік, так і жінка), якщо вона відповідає всім встановленим вимогам. Однак, якщо дитина має лише матір або лише батька, які не позбавлені батьківських прав, ця особа не може бути усиновлена іншою особою однієї з нею статі, крім випадків, коли ця особа є родичем дитини.
• Фінансовий стан: Кандидати в усиновлювачі повинні мати стабільний, законний дохід, достатній для забезпечення потреб дитини (харчування, одяг, освіта, медичне обслуговування, розвиток).
• Житлові умови: Наявність власного або орендованого житла, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам та має достатню площу для комфортного проживання дитини, є обов'язковою умовою.
• Стан здоров'я: Усиновлювачі повинні бути фізично та психічно здоровими. Існує перелік захворювань, затверджений Міністерством охорони здоров'я, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем.
• Відсутність судимостей: Особи, що мають непогашену або незняту судимість за певні види злочинів, не можуть усиновити дитину.
• Проходження курсу підготовки: Кандидати в усиновлювачі (крім родичів дитини, її опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів) зобов'язані пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
• Громадянство: Усиновлювачами можуть бути як громадяни України, так і іноземці. Однак для іноземців існують додаткові вимоги та особливості процедури (пріоритет національного усиновлення, міждержавні угоди тощо).

Хто не може бути усиновлювачем: обмеження та заборони

Стаття 212 Сімейного кодексу України чітко визначає коло осіб, які не можуть бути усиновлювачами. До них належать особи, які:

• Обмежені у дієздатності або визнані недієздатними.
• Позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені.
• Були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено виконання обов’язків опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів) з їхньої вини.
• Перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері.
• Зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами.
• Не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).
• Страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я (наприклад, активні форми туберкульозу, онкологічні захворювання III-IV стадій, тяжкі психічні розлади тощо).
• Є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини.
• Були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
• За станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду.
• Є особами без громадянства.
• Перебувають у зареєстрованому одностатевому шлюбі або проживають у незареєстрованому одностатевому партнерстві (прямої норми щодо останнього в СК немає, але судова практика та загальні принципи захисту інтересів дитини можуть враховуватися).
• Інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Також не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі, за винятком усиновлення дитини одним із подружжя.

Переважне право на усиновлення

Законодавством визначено категорії осіб, які мають переважне право перед іншими на усиновлення дитини за інших рівних умов. До них належать:

• Громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування (опікун, піклувальник, прийомні батьки, батьки-вихователі).
• Родич дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько), незалежно від місця його проживання.
• Подружжя.

Важливість документального підтвердження та проходження процедур

Варто розуміти, що відповідність вищезазначеним критеріям – це лише перший крок. Процедура усиновлення передбачає збір значного пакету документів, проходження співбесід, обстеження житлово-побутових умов та отримання відповідних висновків від служби у справах дітей, і, зрештою, судовий розгляд. Кожен етап вимагає уважності, відповідальності та дотримання встановлених термінів.

Як подолати труднощі та отримати допомогу?

Шлях усиновлення може здатися складним та бюрократичним. І справді, він вимагає терпіння та наполегливості. Якщо ви зіткнулися з труднощами або потребуєте роз'яснень, існує кілька шляхів отримання підтримки:

1. Служби у справах дітей: Це перша інстанція, куди слід звертатися за консультаціями та інформацією щодо процедури.
2. Громадські організації: Існує чимало організацій, які надають інформаційну та психологічну підтримку кандидатам в усиновлювачі.
3. Юридична допомога: Розібратися у всіх тонкощах законодавства, правильно підготувати документи, а за потреби – представити ваші інтереси в суді, допоможуть кваліфіковані юристи. Особливо це стосується підготовки документів, перевірки відповідності всім нормам та представництва інтересів у суді. Звернення до кваліфікованих юристів, які спеціалізуються на сімейному праві та питаннях усиновлення, може значно спростити цей шлях. Наприклад, фахівці з компаній, що мають глибоку експертизу в цій галузі, як platinum-lawyer.com, можуть надати вичерпні консультації, допомогти зібрати та належним чином оформити всі необхідні папери, а також супроводжувати процес на всіх його етапах. Це один із способів мінімізувати ризики та зосередитися на найголовнішому – підготовці до появи дитини в сім'ї.

Висновок

Вимоги до усиновлювачів в Україні спрямовані на те, щоб кожна усиновлена дитина потрапила у безпечне, любляче та стабільне середовище, де вона зможе повноцінно розвиватися. Хоча процес може бути тривалим і вимагати зусиль, радість від створення повноцінної сім'ї та щастя в очах дитини варті всіх випробувань. Головне – це щире бажання стати батьками, відповідальне ставлення та готовність дарувати любов і турботу.